Новини

ЗАПИТАЙ У АРХІПАСТИРЯ
14 Бер
ЗАПИТАЙ У АРХІПАСТИРЯ

Черговий випуск передачі «ЗАПИТАЙ У АРХІПАСТИРЯ» від 14. 03. 2020 року.
На запитання глядачів: чому у піст використовують чорний колір, чи вплине зустріч глав православних церков в Йорданії на дальнійше визнання ПЦУ та чи можливі якісь певні обмеження через коронавірус по відношенню до храму - відповідає керуючий Володимир-Волинською єпархією Преосвященний єпископ Матфей.
Відео можна переглянути ТУТ
⤵️⤵️⤵️
https://youtu.be/rNGnJOdEvA0

Читати повністю
Відбулося перше засідання Синодального Управління у справах душпастирства у пенітенціарних закладах
13 Бер
Відбулося перше засідання Синодального Управління у справах душпастирства у пенітенціарних закладах

12 березня 2020 року, з блоагословення Преосвященного єпископа Матфея, прот. Микола Рижук та диякон Тарас Процюк взяли участь у першому засіданні Синодального Управління у справах душпастирства у пенітенціарних закладах.
  Зустріч проходила в конгрегаційній залі Київської православної богословської академії під головуванням архієпископа Дніпровського і Криворізького Симеона.
У засіданні взяли участь перший заступник голови Синодального Управління протоієрей Павло Основенко, клірики Київської єпархії, а також капелани зі всієї України.
На зібранні було розглянуто Статут Управління, окреслено основні напрямки діяльності щодо вдосконалення духовної роботи в місцях позбавлення волі та обговорено успішні приклади діяльності священнослужителів у пенітенціарних закладах різних країн світу.

Читати повністю
День пам‘яті святителя Арсенія Мацієвича
12 Бер
День пам‘яті святителя Арсенія Мацієвича

12 березня 2020 року, Православна Церква вшановує день пам‘яті святителя Арсенія Мацієвича, Митрополита Ростовського (родом був із Володимира нині Володимир-Волинського).
  З нагоди дня пам’яті святителя з благословення Преосвященного єпископа Матфея, священнослужителі прот. Юрій Пилипець та прот. Віктор Мартиненко звершили літургію Ранішосвячених Дарів у кафедральному соборі Різдва Христового.
  На поклоніння віруючим була покладена ікона святителя Арсенія.

Святитель Арсеній Мацієвич, Митрополит Ростовський

(Олександр Іванович Мацієвич)народився в місті Володимирі на Волині в сім’ї священика Івана Мацієвича, настоятеля старенької Спаської церкви.

Початкову освіту молодий Олександр Мацієвич здобув у духовних навчальних закладах у рідному Володимирі, потім у Варенжі та Львові, де досконало вивчив латинську мову.

У 1715 році він втікає з Польщі, до складу якої тоді входила Волинь і, прибуваючи до Києва, вступає до Києво-Могилянської Академії на курс риторики. Вже через рік, залишивши навчання, у віці 19 років, приймає чернецтво з рук ієромонаха Геннадія (Стефановича) в Богоявленському братському монастирі з іменем Арсеній. Згодом переїжджає до Чернігова, де його висвячує на ієродиякона Єпископ Антоній (Стаховський), колишній Архімандрит Новгород-Сіверського монастиря.

1718 року він знову повертається в Київ, щоб продовжити навчання в Києво-Могилянській Академії. В 1723 році в Соборі Святої Софії приймає сан ієромонаха. Перебування Арсенія у Києві дало позитивні наслідки для утвердження національної української свідомості в його душі. Під час навчання він подружився зі студентом Амвросієм Юшкевичем, який на початку 40-х років стає Архієпископом Новгородським і головою Святійшого Синоду Російської Православної Церкви та багато допомагав Арсенію.

Після завершення навчання Арсеній був проповідником при Архієпископі Київському Варлаамі (Донатовичу). Згодом у 1728-1729 роках також виконував послух проповідника у Києво-Печерській Лаврі за Архімандрита Іоаникія (Сенютовича).

В 1729 році ієромонах Арсеній переходить у Чернігівський Троїцько-Ільїнський монастир. Тоді Єпископом у Чернігові був Іродіон (Жураківський), від якого Арсеній й сприймає погляди про невтручання світських властей у справи Церкви.

1730 року отець Арсеній, на запрошення Тобольського Митрополита Антонія (Стаховського) переїжджає в Тобольськ “на проповідь Слова Божого”, як зазначалось в офіційному документі Св. Синоду. Тут отець Арсеній призначається проповідником та екзаменатором ставлеників. Згодом стає духівником єпархії та казначеєм Кафедрального Собору. Тут він вперше побачив, як світська влада грубо втручається у всі церковні справи.

Через 2 роки повертається в Чернігів, але певний час перебуває у Соловецькому монастирі та Холмогорській єпархії.

Навесні 1734 року отець Арсеній знову повертається в Холмогори, де місцевий Єпископ Герман запропонував йому посаду священика в морській експедиції на Камчатку. За чотири роки він зазнав різних випробувань: у чотирьох експедиціях отець Арсеній дуже підірвав своє здоров’я захворюванням на цингу, безпідставно був заарештований та довгий час перебував у в’язницях.

У 1740 році помер Тобольський митрополит і Амвросій (Юшкевич), Архієпископ Новгородський і «первоприсутствующий» у Св. Синоді, який допомагав українському духовенству в Росії, запропонував кандидатуру Арсенія Мацієвича на Єпископа Тобольського. 15 березня 1741 року в Петербурзькому храмі на честь Казанської ікони Божої Матері відбулася хіротонія ієромонаха Арсенія на Єпископа. Підписуючи присягу, він зробив своє доповнення – після слів “обітцяю… у всьому йти й завжди коритися Синодові, його правильній владі” дописав: “яка від Христа й Апостолів походить через Хіротонію”.

Духовенство в Сибіру нічим не відрізнялось від мирян — ні способом життя, ні освітою. У сибірських чиновників вважалося нормою заарештовувати священиків та навіть віддавати їх під цивільний суд. Митрополит Арсеній рішуче виступив проти таких дій світської влади й особливо захищав новохрещених.

Митрополит Арсеній самовіддано взявся до праці. Саме тут йому дуже знадобився досвід минулого перебування в цій єпархії. Вже через тижні три-чотири після свого приїзду на Сибірську Землю він пише листа до імператриці та повідомляє про свої перші дії в Тобольську й про першочергові потреби єпархії. До Синоду направляє скаргу на неправомірні дії місцевої світської влади і отримує там підтримку. Ревно починає займатись місіонерською діяльністю.

Та 28 січня 1742 року його було визвано до Москви для участі в коронації імператриці й відразу призначено Митрополитом Ростовським та Ярославським. Саме тоді Митрополит Арсеній, зважаючи на свій гарячий темперамент і безкомпромісну вдачу, не підписав присягу члена Синоду. Він не міг погодитися, що “крайнім суддею” в Церкві є російський монарх, бо знав, що ним є лише Господь нащ Ісус Христос.

За 20 років своєї праці на Ростовській кафедрі владика Арсеній зробив дуже багато. Фактично він організував Ростовсько-Ярославську Митрополію. Тут він написав 12 томів своїх проповідей та багато праць проти розкольників та протестантів. На Ростовських землях також проживало багато неслов’янських племен, які міцно стояли на своїй поганській вірі й християнізувати їх було надзвичайно складно.

За його ініціативою в Синоді була порушена справа про канонізацію Митрополита Ростовського Димитрія. У 1757 році владика Арсеній сам очолив відкриття його мощей, підготовку до канонізації й написав житіє. Це була перша канонізація за часів Синоду.

У 1762 році на російський трон зійшла цариця Катерина II. Святитель виступив проти неї, оскільки вона хотіла залучити до державної казни монастирські маєтки та земелі. У Неділю Торжества Православ’я владика виголосив анафему всім, хто “ґвалтує і ображає Святі Божі Церкви та монастирі”. Всі, хто був у Ростовському кафедральному соборі зрозуміли, що мова в першу чергу йде про царицю. За це Митрополита позбавили сану та вислали як простого ченця в Карельський Свято-Миколаївський монастир, що був неподалік від Архангельська. Тут він робив різну чорну роботу: рубав дрова, носити їх, палив у печі, мив підлоги та прибирав, проте не зрікся своїх поглядів.

У 1766 році відбувся повторний суд, де 70 - річного Митрополита Арсенія вже як політичного злочинця було засуджено до смертної кари. Та згодом цей вирок замінили довічним перебуванням в Ревельській фортеці з глузливим іменем Андрій Враль.

Перебував тут Святитель в нелюдських умовах. Двері в камеру замурували й до смерті Митрополита вже не відчиняли. Заборонені були будь-які розмови зі сторонніми. Наприкінці відмовились давати Святому не тільки одяг, але й і їжу.

Тяжкі муки скінчилися 28 лютого 1772 року, коли Митрополит-Мученик тихо упокоївся в Бозі. Останніми його словами, надряпаними на малесенькому віконці тюремної камери, були: “Благо мені, яко смирил мя єси”.

Читати повністю
Інформація у зв’язку з поширенням коронавірусу та захворювання COVID-19
12 Бер
Інформація у зв’язку з поширенням коронавірусу та захворювання COVID-19

У зв’язку із запровадженням в Україні карантинних заходів через загрозу поширення коронавірусу та захворювання COVID-19 Православна Церква України закликає з уважністю та розумінням поставитися до рекомендацій, рішень та заходів з боку держави та органів місцевого самоврядування, органів охорони здоров‘я.

У зверненні перед початком Великого постуБлаженнійший Митрополит Епіфаній вже наголошував на тому, що розумні та необхідні заходи для зупинення поширення епідемії безперечно мають вживатися, але не можна давати обґрунтованим застереженням переростати у паніку, жах та агресію. Також у зв’язку з евакуацією наших співвітчизників з Китаю Церква закликала: нехай страх перед хворобою не затуманює наші розум і совість, нашу людяність.

  1. Для дієвого збереження від небезпеки важливо мати достовірну інформацію про коронавірус та шляхи його поширення, і, відповідно, щодо ефективних засобів профілактики, дій у разі виявлення ознак хвороби. Заохочуємо до вивчення та практичного застосування такої інформації.
  2. У ставленні до ситуації, що виникла у зв’язку з пандемією, належить уникати двох крайнощів – як ігнорування реальної небезпеки, так і впадання у паніку.
  3. Виконуючи рекомендації спеціалістів у разі виявлення ознак хвороби або наявності обґрунтованої підстави вважати себе належними до групи ризику (перебування у приміщенні чи в контакті з особою, яка має ознаки хвороби, недавнє перебування у місцях, де хвороба значно поширилася) слід залишатися вдома, обмежити спілкування, щоби не наражати на небезпеку оточуючих, звернутися до лікарів та виконувати їхні вказівки.
  4. Заохочуємо з підвищеною увагою ставитися до особистої гігієни, використовувати ефективні засоби дезінфекції.
  5. У Помісних Церквах, які раніше зіткнулися з викликом епідемії, було рекомендовано вживати низку заходів, зокрема:
  • посилити заходи протиепідемічної безпеки у храмах, використовувати засоби дезінфекції, зокрема для підтримання чистоти ікон та інших святинь;
  • на час пандемії, а особливо у разі наявності підвищеної небезпеки у конкретних місцевостях, достатнім виявом шанування святинь (Хреста, ікон, святих мощей) може бути поклоніння/поклон перед ними, без цілування;
  • зазначене також може застосовуватися до особистих вітань та вияву пошани між членами Церкви, зокрема між священнослужителями і мирянами під час подання благословення;
  • тимчасово не переносити святині (святі мощі, шановані ікони) з місць їхнього постійного збереження;
  • використання для запивки після прийняття Причастя одноразових стаканів або споживання лише антидору.
  1. При застосуванні наведених вище рекомендацій немає обґрунтованих підстав вживати узагальнене обмеження на проведення регулярних богослужінь.
  2. Церква незмінно зберігає особливе ставлення до Євхаристії, Причастя Тіла і Крові Христових, як до Таїнства, що подається «на зцілення душі і тіла», а не як до споживання їжі (1 Коринфянам 11:20-30).
  3. І вчення, і багатостолітній реальний досвід буття Церкви неодноразово доводили і доводять важливість та дієвість молитви у подоланні кризових явищ і викликів. Тому важливо у цей час, коли і все людство загалом, і Україна зокрема переживають випробування – посилити молитви до Бога за припинення згубної пошесті, за уздоровлення хворих та за лікарів і всіх, хто у час загроз жертовно служить ближнім.

Наступного тижня відбудеться засідання Священного Синоду Православної Церкви України, за підсумками якого буде опублікований загальноцерковний документ з порушених вище питань.

 

Пресслужба Київської  Митрополії

Української Православної Церкви (ПЦУ)

https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/informatsiya-u-zv-yazku-z-poshyrennyam-koronavirusu-ta-zahvor...


Читати повністю
Єпископ Матфей привітав міського голову Петра Саганюка з Днем народження
08 Бер
Єпископ Матфей привітав міського голову Петра Саганюка з Днем народження

8 березня, Преосвященний єпископ Матфей, завітав до міського голови м. Володимир-Волинського Саганюка Петра Даниловича, який согодні святкує своє 70-ліття.
  Владика Матфей привітав ювіляра та вручив від імені Предстоятеля Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира.
  Петро Данилович подякував архієрею за вітання та високу нагороду.
  Духовенство й вірні Володимир-Волинської єпархії приєднуються до вітань міському голові й бажають многих і благих літ.

Читати повністю
У Неділю Торжества Православ’я єпископ Матфей очолив Літургію в кафедральному соборі Різдва Христового
08 Бер
У Неділю Торжества Православ’я єпископ Матфей очолив Літургію в кафедральному соборі Різдва Христового

8 березня 2020 року, в неділю 1-шу Великого посту, день свята Торжества Православ’я, перше і друге знайдення голови святого Іоана Предтечі, Преосвященний Матфей, єпископ Володимир-Волинський і Турійський звершив Божественну літургію святителя Василія Великого у кафедральному соборі Різдва Христового м.Володимир-Волинський.
Його Преосвященству співслужили: благочинний собору прот. Ігор Бігун, ключар собору прот. Микола Удуд, прот. Юрій Пилипець та інші.
За богослужінням була піднесена сугуба молитва про мир в Україні.
Після читання Святого Євангелія владика Матфей виголосив повчальну проповідь у якій розповів про значення святих ікон для православних християн.
По завершенні літургії Його Преосвященство разом з духовенством звершив урочистий молебень Торжества Православ'я, під час якого були прочитані особливі молитви, протодиякон Микола Особа прочитав "Символ віри", виголосив «Вічну пам’ять» та «Многоліття» померлим і живим захисникам, подвижникам і сповідникам Православної віри.
  У цей день,парафіяни мали можливість поклонитись святим іконам з часточками святих нетлінних мощів Іоану Хрестителю та новій святині собору образу святителям Спиридону Тримифунтскому й Миколаю Чудотворцю, які у своїх руках тримають собор Різдва Христового.
На завершення, після поклоніння святим іконам, архієрей привітав усіх присутніх з першою седмицею святої Чотиридисятниці та наділив усіх своїм архіпастирським благословенням.
ДОВІДКА:
Свято Торжества Православ’я символізує остаточну перемогу над іконоборчою єрессю. Встановлення його пов’язано з подіями Константинопольського собору 843 року, що був скликаний благочестивою імператрицею Феодорою для відновлення іконошанування у Візантійській імперії. На згадку про цю подію, важливу для христианського світу і у пам’ять про імператрицю Феодору, щорічно в першу неділю Великого посту Православна Церква урочисто відзначає відновлення іконошанування.

Читати повністю
АНОНС
06 Бер
АНОНС

За сприянням Преосвященного
єпископа Матфея та члена єпархіальної ради Віталія Савлука, був написаний образ святителя Спиридона Тримифунтського разом зі святителем Миколаєм Чудотворцем, які у своїх руках тримають собор Різдва Христового.
  Ікона є особлива, адже у ній вмонтовані мощовики з часточками святих мощей святителів.
8 березня 2020 року, у неділю Торжества Православ’я, у кафедральному соборі Різдва Христового ця свята ікона буде покладенна на поклоніння віруючим - це буде ще одна святиня собору.

Читати повністю
Богослужіння п'ятниці першого тижня Великого посту
06 Бер
Богослужіння п'ятниці першого тижня Великого посту

6 березня 2020 року, у п’ятницю першої седмиці Великого посту, Преосвященний Матфей єпископ Володимир-Волинський і Турійський звершив літургію Ранішосвячених Дарів у кафедральному соборі Різдва Христового м.Володимир-Волинський.
Його Преосвященству співслужили: благочиннмй собору прот. Ігор Бігун, клірик Переяслав-Вишневської єпархії прот. Віктор Мартиненко та інші.
За богослужінням була піднесена сугуба молитва про мир в Україні.
  Згідно богослужбовому уставу, після закінчення літургії було звершено молебний канон святому великомученику Феодору Тирону з чином благословіння колива.
  Насам кінець архієрей виголосив проповідь та наділив усіх архіпастирським благословенням.
 
Традиція освячення колива в п'ятницю першої седмиці Великого посту має давні коріння, що йдуть ще з перших столітть християнства. Римський імператор Юліан Відступник, будучи язичником, бажав перешкодити християнам дотримуватися посту. З цієї причини він наказав градоначальнику Константинополя протягом всієї першої седмиці Великого посту окропляти всі їстівні припаси на ринках ідоложертовною кров'ю.
  Тоді святий великомученик Феодор Тирон, явившись уві сні архієпископу Євдоксію, повелів оголосити всім християнам, щоб ніхто нічого не купував на ринках, а їли лише варену пшеницю з медом. На згадку цієї події Православною Церквою встановлено чин освячення колива.Тоді святий великомученик Феодор Тирон, явившись уві сні архієпископу Євдоксію, повелів оголосити всім християнам, щоб ніхто нічого не купував на ринках, а їли лише варену пшеницю з медом. На згадку цієї події Православною Церквою встановлено чин освячення колива.

Читати повністю
Єпископ Матфей звершив першу у цьому році літургію Ранішосвячених Дарів
04 Бер
Єпископ Матфей звершив першу у цьому році літургію Ранішосвячених Дарів

4 березня 2020 року, у середу першої седмиці Великого посту, Преосвященний Матфей єпископ Володимир-Волинський і Турійський звершив першу у цьому році літургію Ранішосвячених Дарів у кафедральному соборі Різдва Христового м.Володимир-Волинський.
Його Преосвященству співслужили: благочинний собору прот. Ігор Бігун, ключар собору прот. Микола Удуд, клірик Переяслав-Вишневської єпархії прот. Віктор Мартиненко та інші.
Після завершення літургії владика Матфей звернувся до присутніх зі словами проповіді.
По завершенні проповіді архієрей привітав вірних з третім днем Великої Чотиридесятниці та наділив усіх своїм архіпастирським благословенням.

Довідка: літургією Передосвячених Дарів називається богослужіння, під час якого вірним пропонуються Святі Дари, освячені на попередній повній літургії – свт. Василія Великого чи свт. Іоанна Златоустого. Ця традиція бере початок ще з часів апостольських приємників і затверджена Правилами Лаодікійського та Трульського Соборів. Сам чин цієї Літургії (без Євхаристійного Канону) був сформований під впливом особливого ставлення до періоду Святої Чотиридесятниці, як до часу строгого посту й покаяння.

Читати повністю
Єпископ Матфей звершив читання другої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського
03 Бер
Єпископ Матфей звершив читання другої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського

3 березня 2020 року, у вівторок першої седмиці Великого посту, Преосвященний Матфей єпископ Володимир-Волинський і Турійський очолив повечір’я з читанням другої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у кафедральному соборі Різдва Христового м.Володимир-Волинський.
Його Преосвященству співслужили: благочинний собору прот. Ігор Бігун, ключар собору прот. Микола Удуд, прот. Юрій Пилипець та інші.
Після завершення читання Великого канону архієрей звернувся до пастви зі словом проповіді.

Читати повністю