Новини

Архієрейське богослужіння в день свята  Вознесіння Господнього
28 Тра
Архієрейське богослужіння в день свята Вознесіння Господнього

28 травня 2020 року, в день свята Вознесіння Господнього, Преосвященний Матфей єпископ Володимир-Волинський і Турійський звершив Божественну літургію Святителя Іоана Золотоустого в соборі Різдва Христового м. Володимир-Волинський.
  Його Преосвященству співслужили, ключар собору прот. Микола Удуд та інші.
  За богослужінням була піднесена молитва за припинення пошесті згубної (епідемії) та про мир в Україні.
  Після читання святого Євангелія, владика Матфей виголосив проповідь, в якій розповів про подію Вознесіння Господнього.
По завершенні літургії був звершенний молебень.

Читати повністю
Вітання Предстоятелю Церкви
25 Тра
Вітання Предстоятелю Церкви

Духовенство й вірні Володимир-Волинської єпархії Православної Церкви України, на чолі з її керуючим Преосвященним єпископом Матфеєм вітають Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія з Днем пам’яті свого небесного покровителя – святителя Епіфанія, єпископа Кіпрського.

   Бажаєм Його Блаженству, духовної і тілесної кріпості,всесильної помочі Божої у високому ієрархічному служінні. Великий Архієрей Господь Ісус Христос за молитвами Вашого небесного покровителя нехай благословить Ваші труди на благо єдиної помісної Церкви, нехай подасть Вам радість і мир.

Іс полла еті, Деспота! Блаженнійший Владико!



Читати повністю
Архієрейське богослужіння у неділю 6-ту після Пасхи
24 Тра
Архієрейське богослужіння у неділю 6-ту після Пасхи

24 травня 2020року, у неділю 6-ту після Пасхи про сліпого, Преосвященний Матфей єпископ Володимир-Волинський і Турійський звершив Божественну літургію Святителя Іоана Золотоустого в соборі Різдва Христового м. Володимир-Волинський.
  Його Преосвященству співслужили: благочинний собору прот. Ігор Бігун, ключар собору прот. Микола Удуд та інші.
  За богослужінням була піднесена молитва за припинення пошесті згубної (епідемії) та про мир в Україні.
  Після читання святого Євангелія, владика Матфей виголосив повчальну проповідь, про те як Господь зцілив одного чоловіка, який був сліпий від народження.
По завершенні літургії був звершенний молебень.

Читати повністю
На Іваничівщині  вшанували Героїв України
23 Тра
На Іваничівщині вшанували Героїв України

22 травня 2020 року, в урочищі «Прощаниця», що в Завидівському лісі на Іваничівщині, відбулись заходи із вшанування пам’яті загиблих козаків, вояків УПА та воїнів, які загинули на Сході України.
  Панахиду очолив замісник Іваничівського благочинного прот. Андрій Мельничук у співслужінні настоятеля парафії села Завидів прот. Володимира Лапінського та інших священнослужителів.
  У заході взяли участь представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
У знак шани та поваги присутні до підніжжя хреста та могил поклали живі квіти.
  В цей же день, у селі Милятин на кладовищі біля могили полеглого воїна Героя Михайла Грицюка, який загинув під Волновахою, була відслужена літія. Під час молитви були присутні рідні Михайла, представники районної та місцевої влади.

Читати повністю
ПЕРЕНЕСЕННЯ  МОЩЕЙ  СВЯТИТЕЛЯ  І  ЧУДОТВОРЦЯ  МИКОЛАЯ З  МИР  ЛІКІЙСЬКИХ  У  МІСТО  БАР (1087)
22 Тра
ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВЯТИТЕЛЯ І ЧУДОТВОРЦЯ МИКОЛАЯ З МИР ЛІКІЙСЬКИХ У МІСТО БАР (1087)

22 ТРАВНЯ –  ПРАВОСЛАВНА  ЦЕРКВА  ВШАНОВУЄ  ПАМ’ЯТЬ ПЕРЕНЕСЕННЯ  МОЩЕЙ  СВЯТИТЕЛЯ  І  ЧУДОТВОРЦЯ  МИКОЛАЯ З  МИР  ЛІКІЙСЬКИХ  У  МІСТО  БАР (1087).

   У XI столітті грецька імперія переживала важкий час. Турки спустошували її володіння в Малій Азії, розоряли міста і села, вбиваючи їх жителів, і супроводжували свої жорстокості образою святих храмів, мощей, ікон і книг. Мусульмани робили замах знищити мощі святителя Миколая, глибоко шанованого всім християнським світом.

   У 792 році каліф Аарон Аль-Рашид послав начальника флоту Хумейда розграбувати острів Родос. Спустошивши цей острів, Хумейд вирушив до Мир Лікійських з наміром зламати гробницю святителя Миколая. Але замість неї він зламав іншу, що стояла поряд з гробницею Святителя. Ледве святотатці встигли це зробити, як на морі піднялася страшна буря і майже всі судна були розбиті.

  Осквернення святинь обурювало не тільки східних, але і західних християн. Особливо побоювалися за мощі святителя Миколая християни в Італії, серед яких було багато греків. Жителі міста Бар, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати мощі святителя Миколая.

   У 1087 році барські і венеціанські купці вирушили до Антіохії з метою торгівлі. І ті й інші припускали на зворотному шляху викрасти мощі святителя Миколая і перевезти їх до Італії. У цей намір жителі міста Бар випередили венеціанців і першими висадилися в Мирах. Вперед були послані двоє людей, які, повернувшись, повідомили, що в місті - все тихо, а в церкві, де покоїться найбільша святиня, вони зустріли тільки чотирьох ченців. Негайно 47 чоловік, озброївшись, вирушили до храму святителя Миколая, ченці-вартові, нічого не підозрюючи, вказали їм поміст, під яким була прихована гробниця святого, де, за звичаєм, чужинців помазували миром від мощей святителя. Монах розповів при цьому про явлення напередодні святителя Миколая одному старцю. У цьому видінні Святитель наказував дбайливіше зберігати його мощі. Ця розповідь надихнула барян; вони побачили для себе в цьому явленні зволення і немов би вказівку Святого. Щоб полегшити свої дії, вони відкрили ченцям свої наміри й запропонували їм викуп - 300 золотих монет. Сторожа відмовилася від грошей і хотіла сповістити жителів про імовірну небезпеку. Але прибульці зв'язали їх і поставили біля дверей своїх сторожів. Вони розбили церковний поміст, під яким стояла гробниця з мощами. У цій справі особливою ретельністю відрізнявся юнак Матвій, який бажав якомога швидше виявити мощі Святителя. У нетерпінні він розбив кришку і баряни побачили, що саркофаг наповнений запашним святим миром. Співвітчизники барян, пресвітери Луп і Дрого, здійснили літію, після якої Матвій став витягувати з переповненого миром саркофага мощі Святителя. Це відбувалося 20 квітня 1087.

   Зважаючи на відсутність ковчегу, пресвітер Дрого загорнув мощі у верхній одяг і в супроводі барян переніс їх на корабель. Звільнені монахи повідомили місту сумну звістку про викрадення іноземцями мощей Чудотворця. Натовп народу зібрався на березі, але було пізно ...

   21 травня кораблі прибули до міста Бар, і радісна звістка миттєво облетіла все місто. Наступного дня, 22 травня, мощі святителя Миколая урочисто перенесли до церкви святого Стефана, що знаходилася недалеко від моря. Торжество перенесення святині супроводжувалося численними чудотворними зціленнями хворих, що збуджувало ще більше благоговіння до великого угодника Божого. Через рік була побудована церква в ім'я святителя Миколая і освячена папою Урбаном II.

   Подія, пов'язана з перенесенням мощей святителя Миколая, викликала особливе шанування Чудотворця і ознаменувалося встановленням особливого свята 22 травня. Спочатку свято перенесення мощей святителя Миколая відзначався тільки жителями італійського міста Бар. В інших країнах Християнського Сходу й Заходу воно не було прийняте, не дивлячись на те, що про перенесення мощей було широко відомо. Ця обставина пояснюється властивим середньовіччю звичаю вшанування переважно місцевих святинь. Крім того, Грецька Церква не встановила святкування цієї пам'яті, тому що втрата мощей Святителя була для неї сумною подією.

   Руською Православною Церквою святкування пам'яті перенесення мощей святителя Миколая з Мир Лікійських у місто Бар 22 травня встановлено незабаром після 1087 на основі глибокого, вже зміцнілого шанування руським народом великого угодника Божого, яке перейшло з Греції одночасно з прийняттям християнства. Слава про чудотворення, явлені Святителем на землі і на морі, були широко відомі українському народові. Їх невичерпна сила і велика кількість свідчить про особливу благодатну допомогу великого святого стражденному людству. Образ Святителя, всесильного Чудотворця-благодійника, став особливо дорогий серцю українців, тому що він вселив глибоку віру в нього і надію на його допомогу. Незліченними чудотворіннями ознаменувалася віра українського народу в невичерпну допомогу Угодника Божого.

   У вітчизняній писемності дуже рано зібралася про нього значна література. Оповіді про чудеса Святителя, здійснені на нашій землі, стали записуватися ще в глибоку давнину. Незабаром після перенесення мощей святителя Миколая з Мир Лікійських у Бар, з'явилася руська редакція житія й повісті про перенесення його святих мощей, написаною сучасником цієї події. Ще раніше було написано похвальне слово Чудотворцю. Щотижня, щочетверга, Українська Православна Церква особливо шанує його пам'ять.


Читати повністю
Вітання протоієрею Миколі Удуду з Днем народження
18 Тра
Вітання протоієрею Миколі Удуду з Днем народження

18 травня, святкує свій День народження ключар кафедрального собору Різдва Христового протоієрей Микола Удуд.

  З цієї нагоди єпархіальне управління Володимир-Волинської єпархії на чолі з її керуючим Преосвященним єпископом Матфеєм, духовенство собору, вітає отця Миколу.

   Молитовно зичимо йому міцного здоров’я, духовної радості, мудрості, непохитної віри в милосердя Боже та довголіття.

Нехай Всемилостивий Господь наш Ісус Христос за молитвами Пресвятої Богородиці завжди укріпляє Ваші, отче, душевні та тілесні сили та дарує невичерпну наснагу для подальшого плідного служіння у Винограднику Христовому.

Многії і благії літа!


Читати повністю
Архієрейське богослужіння у неділю 5-ту після Пасхи, про самарянку
17 Тра
Архієрейське богослужіння у неділю 5-ту після Пасхи, про самарянку

17 травня 2020 року, у 5-ту Неділю після Пасхи, про самаряку, Преосвященний Матфей єпископ Володимир-Волинський і Турійський звершив Божественну літургію Святителя Іоана Золотоустого в соборі Різдва Христового м. Володимир-Волинський.
  Його Преосвященству співслужили: ключар собору прот. Микола Удуд, прот. Юрій Пилипець та інші.
  За богослужінням була піднесена молитва за припинення пошесті згубної (епідемії), про мир в Україні, а також архієрей помолився за спокій душ невинно убитих жертв політичних репресій.
  По завершенню літургії владика Матфей звернувся до присутніх з проповіддю на тему євангельського читання й наділив усіх присутніх архієрейським благословенням.

Читати повністю
ЗАПИТАЙ У АРХІПАСТИРЯ
16 Тра
ЗАПИТАЙ У АРХІПАСТИРЯ

Черговий випуск передачі «ЗАПИТАЙ У АРХІПАСТИРЯ» від 16. 05. 2020 року.
На запитання глядачів: про життя церкви під час пандемії, як побороти страх й навчитись довіряти Богу та як правильно розуміти слова: «Бога людям не можливо бачити, на Нього чини ангельські не сміють дивитися» - відповідає керуючий Володимир-Волинською єпархією Преосвященний єпископ Матфей.
Відео можна переглянути  ТУТ https://youtu.be/xf4OY3JTArU

Читати повністю
Архієрейське богослужіння  у неділю 4-у після Пасхи
10 Тра
Архієрейське богослужіння у неділю 4-у після Пасхи

10 травня 2020 року, у 4-ту Неділю після Пасхи, про розслабленого, день пам'яті преподобного Стефана, єпископа Володимир-Волинського, Преосвященний єпископ Матфей звершив Божественну літургію  Святителя Іоана Золотоустого в соборі Різдва Христового м. Володимир-Волинський.

   Його Преосвященству співслужили: благочинний собору прот. Ігор Бігун, ключар собору прот. Микола Удуд, прот. Юрій Пилипець та інші.

   За богослужінням була піднесена молитва за припинення пошесті згубної (епідемії).

   По завершенню літургії владика Матфей звернувся до присутніх з проповіддю на тему євангельського читання і привітав усіх присутніх з Днем пам’яті преподобного Стефана, а також жінок з Днем матері.

   Також архієрей приділив особливу увагу чтецю собору матінці Вірі Удуд, яка напередодні святкувала свій День народження. Владика Матфей привітавши, пані Віру зі святом та від імені Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, нагородив іменинницю «За жертовну любов та віддану працю на благо Помісної Української Православної Церкви і побожного народу» орденом СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ КНЯГИНІ ОЛЬГИ.


Читати повністю
Сьогодні 6 травня Церква вшановує пам’ять святого великомученика Юрія Переможця
06 Тра
Сьогодні 6 травня Церква вшановує пам’ять святого великомученика Юрія Переможця

Святий Великомученик Юрій (Георгій) народився в Кападдокії (Мала Азія)


в сім'ї благочестивих християн. Згодом, коли батько постраждав мученицьки за Христа, мати перебралась жити в Палестину, де мала маєток і там виховала малого Юрія.


Досягнувши повноліття, Юрій вступає на військову службу, де вирізняється серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою та красою. Згодом імператор Діоклетіан (284-305) призначає його воєначальником.


В цей період Діоклетіан, який був талановитим правителем, фанатично захопився ідеєю відродити в Римській імперії язичництво, яке тоді відмирало та в 296 році видав указ, за яким почав жорстоко переслідувати християн. Через це й увійшов в історію, як один із найжорстокіших гонителів християн.


Коли Святий Юрій дізнався про це, то сповнившись жалю до християн, роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів і прийшов у Сенат, де оголосив, що він - християнин.


Промова воєначальника Юрія була сповнена сильних і переконливих заперечень проти імператорського наказу переслідувати християн. “Я раб Христа Бога мого та свідчу про цю істину”, - говорив він.


Один з сановників повторив слова Пилата: “Що є істина?”. На це Святий Юрій відповів: “Істиною є Сам Христос, якого ви гоните”.

Діоклетіан почав умовляти Юрія Переможця відректися від своїх переконань і принести жертву ідолам, обіцяючи йому земну славу. На це Св. Юрій відповів: “Ніхто й ніщо не ослабить моєї віри”.


Після безрезультатних умовлянь відректися від Христа імператор наказав піддати Святого різним мукам. Його закрили в темницю, де, поклавши спиною на землю, ноги вклали в колодки, а на груди поклали важкий камінь. Та Святий Юрій мужньо переносив ці страждання і прославляв Господа.


Наступного дня Діоклетіан наказав колесувати Святого Мученика. Його прив'язали до великого колеса, яке оберталося, й гострі шипи рвали тіло. Святий Юрій взивав до Господа за підтримкою, але потім затих. Імператор подумав, що він вже мертвий і наказав зняти тіло з колеса. Сам у той час пішов в капище, щоб принести подячну жертву ідолам.


В цей час надворі стемніло, прогримів грім і почулися слова: “Не бійся, Юріє, Я з тобою” і явився Ангел Господній у вигляді світлоносного юнака, який поклав руку на Святого Мученика і сказав: “Радуйся!” і Святий Юрій став здоровим. Присутні, побачивши таке чудо, увірували в християнського Бога. Два знатних сановники Анатолій і Протолеон, які були християнами, відкрито оголосили про це імператору, який наказав відсікти їм голови.


Далі імператор, щоб зламати віру Юрія Переможця, звелів кинути його в негашене вапно. Там Святий Мученик перебував три дні, але залишився живим. Згодом, щоб принизити християнську віру, Діоклетіан просить Великомученика воскресити померлого. Юрій Переможець відповів: “Ти спокушаєш мене, але заради спасіння народу цього, що побачить силу Христа, Бог мій сотворить таке чудо”. Імператор звелів воскресити свого померлого слугу Афанасія і за молитвою Святого Юрія це здійснилося, проте не навернуло до віри Діоклетіна. Розлючений, він кинув Святого знову у в'язницю.


В останню ніч Великомученик Юрій молився і йому з'явився Христос, Який обійнявши, поцілувавши та поклавши на голову вінець, сказав: "Не бійся нічого й сподобишся Царства зі Мною".


На суді імператор хотів спокусити Юрія Переможця в останній раз і запропонував йому стати співправителем імперії, але Святий категорично відкинув цю пропозицію. Тоді йому запропонували увійти в божницю і принести жертви ідолам. Святий увійшов і всі ідоли розсипались. Це ще більше розлютило імператора й присутніх і йому відсікли голову 6 травня 303 року в Нікомідії.

Тіло його поховали в місті Лідді. Пізніше, під час правління імператора Константина, там був побудований храм в честь Великомученика і там розмістили його чесні мощі.


Багато чудес вчинив Святий Юрій й після своєї смерті. На батьківщині Великомученика Юрія був страшний змій, який умертвляв і поїдав людей. Мешканці цього міста, за вимогою жерців по черзі водили змієві на поживу своїх дітей. А коли прийшла черга царської дочки, то і її повели. Всі плакали, а християни молилися за неї. Несподівано, з'явився на білому коні Святий Юрій і сказав дівчині, що він воїн Христа Спасителя і, вдаривши змія списом, вбив його. Саме тому на іконах його найчастіше зображають верхи на коні, з якого він списом проколює змія.


В той час, як говорить Передання, 25 тисяч людей прийняли Святе Хрещення. Біля озера, де був вбитий змій, збудували церкву в честь Пресвятої Богородиці і Св. Великомученика Юрія.


Зараз мощі Святого перебувають в місті Лод (Ізраїль) в храмі, названому на честь Святого, голова Юрія Переможця знаходиться в базиліці Сан-Днжорджіо ін Велабро в Римі (Італія). Права рука - в монастирі Святого Ксенофонта на Афоні (Греція).


Читати повністю